Німець Е.Ю. Бібліотека Хорольської ЗОШ №1//Шкільна бібліотека. - 2004.-№2. -с.21-24.

1. Вступ

У житті кожної людини незабутніми лишаються шкільні роки. Багато поколінь учнів з вдячністю згадують навчання у першій хорольській школі, яка має давню і славну історію. Вона пережила все: комплексну систему навчання, політехнізацію, готувала техніків-механіків для сільського господарства, будівельників, швачок, водіїв і токарів. Для багатьох поколінь хорольців ця школа стала рідною домівкою, допомогла отримати атестати зрілості й обрати та здобути професію. Навчала їх випускників ціла плеяда відомих на Хорольщині педагогів. А поряд з ними завжди були шкільні бібліотекарі - активні учасники освітньо-виховного процесу. Як неможливо уявити собі навчального закладу без книги, так не можна уявити школу без бібліотеки. Бібліотека - одна з основних ланок роботи школи, бо школа навчає і виховує дітей за допомогою книги, в якій зосереджена учбова, виховна, методична, інформаційна функція. Про бібліотеку Хорольської середньої зальноосвітньої школи І-III ступенів № 1, про історію її заснування та розвиток моє невеличке дослідження. А допомогла мені в здійсненні цього дослідження знову ж таки книга, інформація з книг наказів, актів, місцевих періодичних видань. Дружба з книгою - це свято Не було б його у нас. Ми не знали б так багато Про новий і давній час Цими словами С. Михалкова я хочу розпочати свою розповідь про історію заснування школи, в якій я працюю бібліотекарем з березня 1979 року.

2. Сторінки історії школи

У місті Хорол в 1813 році було відкрито двокласне чоловіче, а в 1835 р. - приходське чоловіче училище. 1876 р. постановою Хорольського земського зібрання було засновано 3-класну жіночу гімназію з підготовним класом. Нове приміщення цього навчального закладу (нині це будова Міжрегіонального центру) було зведене 1839 році. Весною 1920 року колишня Хорольська жіноча гімназія зробила свій останній випуск учениць-гімназисток і на цьому припинила своє існування, як жіночий учбовий заклад, що залишився з часів царської Росії. Цього ж року, восени, була організована 1-ша Хорольська семирічна трудова школа. В спадщину новоорганізованій школі залишилось приміщення з меблями і багатим, як на той час, фізичним кабінетом, а також багато наочних матеріалів. Художня література з бібліотеки була частково вивезена в центральну бібліотеку, яка тоді в Хоролі організовувалась, а нова школа нею не користувалась. Школі було залишено багато педагогічної літератури. Споруда першої школи, в якій навчаються учні нині, була збудована в 1912 році на кошти земства. У ній до 1941 року розміщувалася четверта міська школа. У період з 1932 р. по 1941 р. школа мала міцну матеріальну базу: добре обладнані фізичний, хімічний, біологічний кабінети, актовий зал, тир для стрільби, велику бібліотеку та деревообробну майстерню. Щороку влаштовувались зустрічі майбутніх випускників з представниками різних професій, де юнаки та дівчата знайомились з особливостями тієї чи іншої професії. Сім випусків зробила школа до Великої Вітчизняної війни. Понад 600 випускників пішли працювати в народне господарство, стали воїнами, хліборобами, науковцями, вчителями, спеціалістами інших професій. 13 вересня 1941 р. Хорол був окупований німцями. Всі шкільні приміщення були зайняті загарбниками: 1-ша Хорольська середня школа була зайнята військовими, 2-га, і 5-та - лазаретом, 4-та школа - комендатурою. Влітку 1942 року шкільне обладнання і всі навчальні посібники були звезені в одне приміщення і при відступі під натиском Червоної Армії були підірвані німцями, а приміщення спалені. Хорольську школу № 1 загарбники зруйнували дощенту і довелося її відбудовувати знову. Згідно з актом від 22 квітня 1944 р. «Про шкоду і збитки, заподіяні німецького-фашистськими загарбниками і їх спільниками» серед великої кількості повністю розореного і пограбованого майна - 5 шкільних бібліотек, в яких налічувалось 12,700 екземплярів книг. А сума, необхідна для того, щоб відновити збитки, була визначена в 63,500 крб.

3. Історія заснування бібліотеки

Для перевірки наявності книг у бібліотеці школи в жовтні місяці 1944 р. було назначено комісію в складі голови - бібліотекаря Король М.С., членів комісії: учителя - Бухгольц О.І., діловода - Заїки І.С. Внаслідок перевірки складено акта передачі, який засвідчував, що в шкільній бібліотеці виявлено згідно з інвентарною книгою 607 книжок. В наявності - 583. В тому числі є книжки на руках в кількості 24, на які список прикладається. На протязі майже десяти років бібліотека школи неодноразово передавалась з рук в руки. В зв'язку з тим, що вчителям не вистачало класів, годин, їх призначали бібліотекарями. Особливо вчителів початкових класів. Так тільки в 1946 р. було зроблено дві передачі шкільної бібліотеки. Згідно з актом в каталозі бібліотеки налічувалося художньої літератури 382 екземпляри. З них в наявності 331 книга — решта на руках в учнів, про що свідчать записи в журналі видачі книг. Всього учбової літератури 1217 книг. В наявності 335 книг. Решта видана класним керівникам, учителям-предметникам і учням. Списки додавалися. У вересні 1959 р. фонд бібліотеки Хорольської школи № 1 становив понад 4000 екземплярів. Восени 1959 р. фонд бібліотеки прийняла Кондрашова Марія Іванівна. В перші роки Марії Іванівни довелося брати участь у навчанні, підготовці й випуску водіїв та токарів. Завдяки знанню своєї справи, працелюбності й наполегливості в досягненні мети вдалося бібліотекарю виклопотати приміщення для шкільної бібліотеки. Книги, що тіснилися в шафах, були розміщені в невеличкій кімнаті на полицях-стелажах, виготовлених завдяки клопотанню шкільного бібліотекаря. Для вчителів і учнів школи були створені кращі умови в користуванні фондом, кращі умови його збереження. Бібліотекарем було виготовлено роздільники, зроблено надписи на книжкових полицях. У 1963 р. директор школи запровадив у школі щотижневі планування, на яких бібліотекар разом з учителями, організатором, піонервожатою знайомив зі своїм планом роботи на тиждень. Крім обслуговування читачів, ведення бібліотечної документації, бібліотекар має включати до свого плану масові заходи. А серед них обговорення книг, ранки, вечори, читацькі конференції, диспути, бібліографічні огляди, літературні вікторини та ін. Позакласне читання проводилося вчителями мови та літератури згідно з програмами при активній участі бібліотекаря школи, в шкільній бібліотеці були складені списки рекомендованої літератури для кожного класу по предметах оформлялись книжкові вітрини та випускалися літературні бюлетені. Високі вимоги ставились тоді перед бібліотекою: пропаганда книг велася по усіх напрямках виховання: ідейно-політичному, моральному, правовому, трудовому. Ставилася вимога охопити читанням усіх учнів школи, тому приходилось з книгами ходити по класах, розповідати цікаві факти, зацікавлювати сторінками з різних книг учнів, після чого діти з великим задоволенням брали ту чи іншу книжку. Бібліотекар у школі, вважає Марія Іванівна, це учитель, до нього діти ідуть радитися, звертаються з різними питаннями, якщо вчитель-предметник чи класовод в основному працює над певним предметом чи конкретною темою, то бібліотекар повинен бути дуже проінформованим, всебічно розвиненим, постійне працювати над підвищенням свого фахового рівня. В середині 70-х років обсяг роботи шкільна бібліотеки збільшився. До школи почали надходити підручники, які необхідно було видавати учням, вести роботу по їх збереженню, а зарплата залишалась мізерною. У березні 1979 р. бібліотекарем школи було призначено автора цих рядків – Німець Емму Юнісівну. Пропрацювавши понад 20 років вона зробила висновок, що шкільний бібліотекар - це і завідуюча, яка веде документацію по надходженню, прийому, обробці, обліку літератури як художньої, так окремо взятих навчальних посібників і підручників. Створює і слідкує за дизайном і оформленням шкільної бібліотеки, веде інвентарні та сумарні книги. Шкільний бібліотекар - це бібліограф, який постійно знаходиться в пошуку інформації для задоволення читацьких запитів. Інформує про нові надходження, складає рекомендаційні списки, веде систематичні й тематичні картотеки, алфавітний і систематичний каталог, робить підписку періодичних видань. Шкільний бібліотекар - це і бібліотекар, який постійно працює на абонементі, проводить запис читачів у бібліотеку, видає книги, забезпечує учнів підручниками. Шкільний бібліотекар - бібліотекар-педагог, який завжди прийде на допомогу книгокористувачам: учителям та учням школи, допоможе знайти потрібну книгу, необхідну інформацію, працює з дітьми індивідуально, проводить масову роботу в класах: це і читацькі конференції, години цікавих повідомлень, вікторини-конкурси, ранки, літературно-музичні композиції. Жоден позакласний захід у школі не проходить без допомоги й участі бібліотеки.

4. Сучасний стан бібліотеки

Кількісний і якісний фонд бібліотеки Хорольської середньої загальноосвітньої школи І-III ступенів № 1 на період інвентаризації, яка проведена згідно з наказом освіти № 99 від 23 травня 2000 року «Про організацію бібфондів та батьківську плату» має таку картину: Кількість книг, брошур, журналів - 19077 У тому числі підручників - 7550 Художня література - 7835 Науково-популярна література -1902 Методична література -1515 Словниково-довідкова -275 Інформаційна діяльність бібліотеки школи починається з попередньої клопіткої роботи з вивчення запитів читачів. Ця робота включає цілу систему: аналіз читацьких формулярів, опитування, анкетування, спостереження, аналізуються навчальні плани, звітна документація, а також проблематика планів виховної роботи. В ході вивчення інформаційних потреб простежуються певні групи споживачів інформації: директор, завуч школи, педагог-організатор, учителі-класоводи, вчителі-предметники, (учні 1-3 класи, 5-8 класи, 9-11 класи), батьки. Бібліотека школи обслуговує понад 500 читачів. Інформування про спеціальну літературу краще здійснювати за системою індивідуального інформування, а інформування з питань методики викладання - за допомогою групових або масових заходів - днів інформації, днів бібліографії. Серед інших заходів, крім поточного інформування, бібліотека використовує книжкові виставки: «Держава, право, суспільство», «З історії виникнення і формування української нації; бібліографічні огляди літератури «Золоті зерна мудрості народної», «Чорнобиль - наш біль гріх» та ін., складаються рекомендаційні бібліографічні покажчики: «Педагогіка і психологія», «Сімейне виховання», «Мистецтво бути здоровим» та ін. Бібліотека школи надає допомогу у підготовці й проведенні Першого уроку тут систематично ведеться «Літературний календар», «Народний календар» матеріали, які використовуються вчителями у проведенні виховних заходів, а також під час проведення предметних місячників, тижнів. Довідково-бібліографічне забезпечення учбового процесу є одним із найважливіших завдань бібліотеки. Особлива роль відводиться ДБА (довідково-бібліографічному апарату). На допомогу книгокористувачам в бібліотеці школи створено стенд «Куточок читача», де вміщено «Правила користування бібліотекою» та пам'ятки: «Як вибрати книгу для читання», «Як працювати з підручником», «Як працювати з довідковою літературою», «Як написати реферат». Навчити учнів користуватися ДБА бібліотеки допомагає проведення по класах бібліотечно-бібліографічних бесід, графік яких складається на початку навчального року разом з районною дитячою бібліотекою для учнів 1-9 класів, затверджується директором школи і директором ЦБС. Якщо читачі молодших і середніх класів роблять запити в основному фактографічні й відповіді на них в основному знаходиться в енциклопедіях, довідниках, словниках, то учні старших класів та вчителі роблять тематичні запити, які вимагають ґрунтовної роботи з каталогами, картотеками, підшивками періодичних видань. Ефективність довідково-інформаційної роботи в значній мірі визначається станом довідково-пошукового апарату бібліотеки школи, включаючи картотеки газетно-журнальних статей - систематичну і тематичну, каталоги - алфавітний, систематичний, а також вміння користуватись ДБА з мінімальними затратами часу. З цією метою бібліотекарем проводяться консультації з питань бібліотечно-бібліографічної грамотності. Ріст фонду і потреба в кращому його розкритті, у вільному доступові вимагав розширення бібліотечного приміщення. У зв'язку з тим, що фонд підручників повинен зберігатися окремо, в кінці 80-х років постало питання про виділення більшого за площею приміщення для бібліотеки. Завдяки клопотанню бібліотекаря і всебічній підтримці методиста райво по фондах шкільних бібліотек Сімрок Галини Петрівни, та директору школи Демент Валентини Іванівни, бібліотека школи розширилася, була відведена окрема кімната для зберігання підручників, виготовлені стелажі для їх розміщення, зроблені ґрати на вікна. Не мало зусиль доклала, бібліотекар школи, для оформлення приміщення, роботі по розкриттю фонду та його збереженню. За останні роки суттєво змінились навчальні плани, з'явились нові предмети, але обмежене фінансування призвело до погіршення комплектування фондів, відсутності періодичних видань, необхідних книгокористувачам. Зараз бібліотекар у пошуку нових інформаційних технологій і форм роботи. Зокрема в нашій школі проведено акцію «Підтримай шкільну бібліотеку», «Подаруй книгу», в наслідок якої бібліотека отримала ряд необхідних екземплярів. А на кошти за здану макулатуру зроблено підписку на періодичні видання: «Директор школи», «Все для вчителя», «Позакласний час». Дуже бракує літератури по краєзнавству. Тому систематично ведеться інформаційно-пошукова робота. В бібліотеці школи створено куточок «Люби і знай свій рідний край», де зібрані тематичні папки: «Подорож в історію міста Хорол», «Літературна Хорольщина». Систематично поповнюється картотека по краєзнавству. Розроблено бібліотечний урок «Джерела знань про рідний край», бібліографічний огляд літератури «Земле рідна моя, краю зоряний, твої щедрі поля серцем зорані». Підтримується тісний зв'язок з місцевими самобутніми поетесами: Н. Кордибан, М. Ульяновою, А. Погромковою, Л. Боровою. З метою впровадження новітніх інформаційних технологій розроблено презентацію книги Кордибан «Тобі» та прем'єру книги М. Ульянової «Батьківська стежина», а разом з учителем історії Козловим В.А. підібрано матеріал, розроблено і проведено літературно-історичну гру до Дня захисника Вітчизни «Місто мого дитинства». За допомогою бібліотеки з різних джерел інформації учні знайомляться з історією виникнення свят, традицій, обрядів та звичаїв українського народу під час проведення годин, цікавих повідомлень, вікторин-конкурсів: «Минуле нашого краю», «Цілющі скарби землі», «Сива давнина Хоролу» і ін. З великим успіхом пройшов усний журнал «Поетична Хорольщина» на районному методоб'єднанні шкільних бібліотекарів.